30 річниця виведення військ з Афганістану

15лютого 1989 року, ступаючи із сином по  мосту через Амудар*ю, генерал Гранов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни. 30 років минуло з того часу, Для кожного з понад 160 тисяч українців, що пройшли її пекло, вона була і залишається "своєю". Семеро випускників нашої школи служили в Афганістані. Двоє з них померли вже після повернення додому занадто мололдими. Ми повинні памятати тих, хто її пережив, тих, хто  недокохав, недоспівав, недожив. Напаредодні дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав у школі був проведений виховний захід "І небо плаче, плаче, не стихає".

У  вирій все летять, летять роки...

Та кожен війну афганську памятає,

І память пронесе   крізь простір і віки."

15 лютого учні ознайомились з фотовиставкою  " Випускники школи, що служили в Афганістані", уважно і вдумливо прелистали сторінки альманаху "Вони пройшли крізь вогонь", виданого ВІнницькою обласною спілкою ветеранів війни в  Афганістані спільно з Вінницькою обласною державною адміністацію, Вінницькою обласною радою, Управлінням культури і мистецтва, асоціацією музеїв Вінниччини   у  2018 році. На одній із сторінок побачили знайоме обличчя- вчителя фізичної культури і захисту Вітчизни Сторожука Олександра Володимировича, який пройшов  тернистими афганськими долрогами і   очолює Теплицьку районну організацію Української спілки ветеранів Афганістану. Школярі часто з його уст чують правду про Афганістан, про те, як важливо формувати не лише здорове тіло, але ї виховувати в собі мужність, відданість, наполегливість, бо саме ці якості були такими необхідними для наших воїнів серед афганських гір.

Учні 9 класу відвідали могилу  колишнього воїна-інтернаціоналіста Максимчука В.С., яка знаходиьься в с.Росоші.

Розповіді, спогади, відеофільми, фотоматеріали проникли в юні серця, і вони   черговий раз зрозуміли, що найстрашніше і найнебезпечніше у світі - це війна.